

Рослина досягає висоти 1 м, знизу злегка опушена. Жовті квітки зібрані в пухку китицю. Довгий стручок містить кулясте темно-коричневе насіння. Листя на стеблі розташовані по черзі; нижні
Рослина досягає висоти 1 м, знизу злегка опушена. Жовті квітки зібрані в пухку китицю. Довгий стручок містить кулясте темно-коричневе насіння. Листя на стеблі розташовані по черзі; нижні — черешкові, ліровидні-лопатеві; середні — З пальчатим краєм; верхні — лінійні і здебільшого цілісно-крайні. Цвіте в червні — липні.
Поширена гірчиця чорна у середній та південній смугах помірного поясу, частіше у долинах річок. Як бур'ян трапляється на городах, садах, полях, інколи на пустищах і біля житла. В Україні найчастіше росте (у природних умовах — по всій території, крім Карпат та Криму). У деяких місцях введена в культуру.
Популярність гірчиці в народній медицині дуже велика. На першому місці стоять гірчичники — від ревматизму, ішіасу та подагри. Гірчичний спирт використовують для втирання при м'язових болях, розтягненнях зв'язок, вивихах і, природно, при ревматизмі. Також досить популярні гірчичні компреси при катарах бронхів. Для дітей їх роблять трохи м'якшими, додавши в гірчичну кашку близько 20 % свинячого жиру.
Вживання як приправи. Дослідження показали, що гірчиця відноситься до найбільш відновлювальних прянощів. Вона чудово сприяє травленню, допомагає засвоювати жирну їжу, а дуже швидко переробляється і далі в кишечнику остаточно перетравлюється. У літніх людей гірчиця, стимулюючи травлення, суттєво покращує обмін речовин. Гірчиця оздоровлює. Харчову гірчицю виготовляють за різними рецептами (м'яка, солодка, гостра, пекуча) з гірчичного насіння, яке для утворення гірчично-масляного алліла повинні піддатися ферментативному розщепленню.
Характеристики