Насіння Беладо́на лікарська (Atropa belladonna)

Насіння Беладо́на лікарська (Atropa belladonna)

Ціна за упаковку з 5 насінин.

Atropa Belladonna, або вишня диявола, використовується більше двох тисячоліть як лікарський засіб, косметика, отрута та відьма. Беладонна - багаторічна, насіннєва, гілляста рослина, яка виростає до 1,5 метрів у висоту, з листям завдовжки 12-13 см і фіолетовим стеблом. Взимку гине, а навесні знову сходить.

Протягом століть відьми використовували його у формулах, венеціанські жінки загалом, і особливо "нічні дами" для розширення очей, і в даний час він використовується як засіб проти хвороби руху, СРК та інших кишкових розладів. Беладонна також використовувалася для отруєння цілих армій на війні. Кажуть, що сатана особисто піклувався про цю рослину та його маленькі "диявольські вишні".

Містить психотропні / токсичні / рятувальні алкалоїди, включаючи атропін. Ця рослина є ліками, галюциногеном і отрутою. Смерть може (і трапляється) від погано обізнаних людей, наприклад, вживаючи в пироги занадто багато стиглих ягід, тому не робіть цього. Ягоди смачні (я їх їв сам, і вони досить смачні). Це рослина, яка є основним інгредієнтом секретного напою-формули "Летюча формула", який відьми використовували століттями.

Ця трава дійсно може викликати у вас відчуття, ніби ваша душа подорожує, але споживання занадто багато може призвести до летального результату. Також його можна використовувати як протиотруту при отруєнні газами.

Культура

Його можна розмножувати посівом насіння або живцями, хоча використання насіння є більш рекомендованим. За кілька годин до посіву насіння слід помістити в гарячу воду. Їм потрібен час, щоб прорости, і їм потрібна висока вологість і тепло, і, зберігаючи всі необхідні умови, схожість не велика. Рослини оцінять компостний субстрат з гноєм та вологим, тінистим середовищем. Нітрати та аміачні солі - найкраще добриво для подвоєння кількості алкалоїдів.

WIKIPEDIA:

Беладо́на звича́йна, беладонна лікарська, белладонна звичайна^[1] (Atropa belladonna) — отруйна багаторічна трав'яниста рослина родини пасльонових (Solanaceae).

В Україні трапляється в Криму, Карпатах, західному Лісостепу, Розточчі, Опіллі; отруйна (містить ряд алкалоїдів групи атропіну). При отруєнні беладонною стан збудження нервової системи швидко змінюється її пригніченням; бувають випадки смерті. Характерна риса отруєння — розширення зіниць. Лікування: промивання шлунково-кишкового тракту, у тяжких випадках — серцеві і заспокійливі засоби. Настойки і екстракти беладонни використовують у медицині як болезаспокійливі і протиспазматичні засоби при шлунково-кишкових, нервових та інших захворюваннях.

Беладонна культивується в Україні як лікарська рослина.

Ботанічна характеристика

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 1,5 м. Стебло розгалужене, листки яйцеподібно загострені; квітки брудночервонуваті, поодинокі, пониклі; плід — чорна блискуча ягода.

Поширення

Росте в листяних лісах, між чагарниками, на молодих лісосіках переважно на відкритих місцях. Природні зарості можна використати як насіннєву базу для селекційної роботи.

Фармакологічні властивості

З лікувальною метою використовують листки (лат. Folia belladonnae), корені (Radix belladonnae) і траву (Herba belladonnae). Листки містять в собі алкалоїди, переважно гіосциамін, а також скополамін (гіосцин), глюкозид метилескулін, аспарагін, смолисті речовини. Корінь містить до 1,5 % алкалоїду, в основному гіосциаміну, глюкозид метилескулін і до 12 % дубильних речовин. З листя беладони виготовляють фармацевтичні препарати — екстракти і настойки, новогаленові препарати, які вживають як болезаспокійливий і протиспазматичний засоби при бронхіальній астмі, шлунковокишкових захворюваннях, а також при отруєнні морфієм. Гіосциамін розширює зіниці.

Медичне застосування

Міцний відвар коренів призначають при паркінсонізмі. З коренів і листків одержують атропін.

Заготівля

Листки збирають в період цвітіння, в червні — липні, 3—4 рази, в міру їх відростання. Общипують біля основи листкової пластинки. Сушать негайно в тіні.

Коріння збирають восени (вересень — жовтень) з рослин другого року. Заготовляють тільки м'ясисті, соковиті, бічні корені, видаляючи дерев'янисту основу головного кореня. Сушать в затінених, добре провітрюваних місцях.

Вся рослина отруйна, що слід враховувати під час її збирання і сушіння: не торкатися носа, очей, губ, а після закінчення роботи мити руки.